Впровадження реформи освіти у нову базову середню школу з 1 вересня 2022 року

Із 1 вересня 2022 року вчителі 5-х класів приймають естафету впровадження реформи НУШ. Це означає, що на педагогів чекають суттєві зміни в освітньому процесі, опанування нових підходів до навчання та ще безліч інновацій! Їм доведеться працювати за новим Державним стандартом базової середньої освіти та Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Що зміниться? Розбираємося докладно!

Перехід із початкової школи до середньої є найбільш стресовим для школярів. Тому з метою врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку учнів, новим Держстандартом визначено цикли здобуття базової середньої освіти:

• адаптаційний цикл – 5-6 класи;
• цикл базового предметного навчання – 7-9 класи.

Адаптаційний період надає чудову можливість безболісно пристосуватися до нових умов навчання та знизити рівень стресу.

Додатково по темі: Чек-лист підготовки вчителя НУШ у базовій школі

Навчання у 5 класі передбачає впровадження інноваційних підходів до структури та змісту навчання. Нормативними документами встановлено чіткі орієнтири, за якими учні розбудовують власні компетентності: здобувають знання, розвивають вміння та формують ставлення. До того ж типовий навчальний план стає варіативним – учителі самі обиратимуть предмети та інтегровані курси з урахуванням побажань учнів. Самі ж педагоги отримують повну академічну свободу.

Метою нової школи є різнобічний розвиток особистості, яка прагне до самовдосконалення та навчання впродовж життя. Тож учні мають опанувати наступні наскрізні вміння та ключові компетентності:

• вільне володіння державною мовою;
• спілкування рідною (в разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентність в галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності;
• культурна компетентність;
• підприємливість і фінансова грамотність.

Методичні рекомендації МОН України щодо оцінювання у 5-6 класах НУШ

Ці рекомендації розроблені для оцінювання учнів, які навчатимуться з 1 вересня 2022 року у 5-их класах відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

Дивись гіперпосилання: wym-1660485483078

«Нова українська школа»: план реформ

Кабінетом Міністрів затверджений план заходів на 2017—2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Документом передбачена реалізація заходів у 23 напрямах, які мають здійснюватись різними інституціями, що є відповідальними за реалізацію державної політики у сфері освіти.

Зокрема, план передбачає розроблення нових проектів державних стандартів загальної середньої освіти та нових типових освітніх програм, запровадження навчальних програм на основі нового державного стандарту початкової освіти.

Також планується розробити нові професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя початкової школи, шкільного вчителя-предметника та керівника школи.

Планом передбачені заходи із зменшення бюрократичного навантаження на школу, створення системи моніторингу якості середньої освіти, удосконалення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової та профільної середньої освіти тощо.

ПЛАН
заходів на 2017—2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»

1. Розробити та внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти державних стандартів загальної середньої освіти, зокрема:

· 1) Державного стандарту початкової освіти. (I квартал 2018 р.);

· 2) Державного стандарту базової середньої освіти. (II квартал 2019 р.);

· 3) Державного стандарту профільної середньої освіти. (II квартал 2020 р.).

2. Розробити типові освітні програми відповідно до нових державних стандартів, зокрема:

· 1) типові освітні програми початкової освіти. (II квартал 2018 р.);

· 2) типові освітні програми базової середньої освіти. (III квартал 2019 р.);

· 3) типові освітні програми профільної середньої освіти. (Грудень 2020 року).

3. Розробити, апробувати та запровадити навчальні програми на основі нового Державного стандарту початкової освіти:

· 1) навчальні матеріали до нових навчальних програм Державного стандарту початкової освіти. (I квартал 2018 р.);

· 2) навчальні програми і матеріали в експериментальних школах: 1 клас — з 1вересня 2017 р. по 25 травня 2018 р.; 2 клас — з 1 вересня 2018 р. по 25 травня 2019 р.; 3 клас — з 1 вересня 2019 р. по 25 травня 2020 р.; 4 клас — з 1 вересня 2020 р. по 25 травня 2021 року. (Протягом 2017—2021 років);

· 3) освітні програми за новим Державним стандартом початкової освіти: 1 клас з 1 вересня 2018 р.; 2 клас з 1 вересня 2019 р.; 3 клас з 1 вересня 2020 р.; 4 клас з 1 вересня 2021 року. (Протягом 2018—2021 років).

4. Підготувати нові підручники та інші навчальні матеріали, а також забезпечити:

· 1) друк та апробування навчальних матеріалів у початкових класах експериментальних шкіл. (Протягом 2018—2022 років);

· 2) навчання укладачів програм, авторів підручників і посібників, підготовку експертів з урахуванням питань доступності для дітей з порушеннями психофізичного розвитку. (Протягом 2018—2020 років);

· 3) підготовку та видання підручників (враховуючи етап апробації): для 1, 5, 10 класів у III кварталі 2018 р.; для 2, 6, 11 класів у III кварталі 2019 р.; для 3 та 7 класів у III кварталі 2020 року. (Протягом 2018—2020 років).

5. Удосконалити навички вчителів початкової школи шляхом:

· 1) підготовки тренерів, які допомагатимуть вчителям застосовувати в роботі принципи Нової української школи. (Протягом 2017—2021 років);

· 2) підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, заступників директорів та директорів експериментальних шкіл, які апробують проект нового Державного стандарту початкової освіти та навчальні матеріали для початкової школи. (Протягом 2017—2021 років);

· 3) підвищення кваліфікації вчителів початкової школи щодо впровадження нового Державного стандарту початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років).

6. Впровадити концептуальні засади нової системи підготовки та професійного розвитку педагогічних працівників шляхом:

· 1) розроблення та затвердження Концепції педагогічної освіти та професійного розвитку педагогічних працівників. (II квартал 2018 р.);

· 2) розроблення та затвердження стандартів вищої освіти для педагогічних спеціальностей. (IV квартал 2018 р.);

· 3) розроблення та запровадження обов’язкового курсу для всіх педагогічних працівників щодо особливостей роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в рамках інклюзивного навчання. (III квартал 2018 року).

7. Розробити:

· 1) професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя початкової школи. (I квартал 2018 р.);

· 2) професійні стандарти педагогічної діяльності керівника школи. (III квартал 2018 р.);

· 3) професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя-предметника закладу загальної середньої освіти. (III квартал 2019 року).

8. Забезпечити професійний розвиток вчителя і керівника школи шляхом:

· 1) розроблення нової процедури атестації вчителя та керівника школи. (III квартал 2018 р.);

· 2) схвалення процедури визнання різних форм професійного розвитку у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. (III квартал 2019 р.);

· 3) зміни фінансування системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що забезпечить свободу вибору місця і форм професійного розвитку. (III квартал 2020 року).

9. Сформувати мережу профільних шкіл за результатами:

· 1) інвентаризації наявних профільних шкіл та закладів професійної (професійно-технічної) освіти. (III квартал 2019 р.);

· 2) інвентаризації наявної мережі загальноосвітніх шкіл-інтернатів (крім закладів загальної середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) та їх реформування з метою створення на їх базі гімназій і ліцеїв. (Протягом 2019—2020 років).

10. Забезпечити:

· 1) створення перспективної мапи мережі академічних ліцеїв. (III квартал 2019 р.);

· 2) створення мережі профільних закладів загальної середньої освіти. (Протягом 2020—2023 років).

11. Сформувати мережу опорних шкіл та забезпечити:

· 1) розроблення мапи мережі опорних шкіл з урахуванням перспективних планів створення об’єднаних територіальних громад. (II квартал 2025 р.);

· 2) проведення навчальних семінарів для керівників шкіл та розроблення методичних матеріалів для роботи в умовах децентралізації. (Протягом 2018—2019 років);

· 3) розбудову мережі опорних шкіл (орієнтовно 100 шкіл щороку). (Протягом 2017—2020 років).

12. Забезпечити різноманітність форм здобуття освіти шляхом:

· 1) розроблення необхідних нормативно-правових актів з метою забезпечення реалізації Закону України “Про освіту” щодо різноманітності форм здобуття початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років);

· 2) підготовки методичних матеріалів та навчання вчителів щодо особливостей організації нових форм початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років).

13. Розвинути управлінський потенціал об’єднаних територіальних громад у сфері освіти шляхом:

· 1) підготовки навчально-методичних матеріалів та проведення серії семінарів для керівників виконавчих органів у сфері освіти рад об’єднаних територіальних громад. (Протягом 2018 року);

· 2) формування бази даних найкращих практик з управління у сфері освіти рад об’єднаних територіальних громад. (IV квартал 2018 року).

14. Забезпечити ефективне управління загальною середньою освітою, що сприятиме реальній автономії школи, шляхом:

· 1) розвитку інституційної спроможності закладів загальної середньої освіти розробляти і розвивати власні освітні програми відповідно до державного стандарту повної середньої освіти (академічна автономія). (Протягом 2018—2019 років);

· 2) надання можливості закладам загальної середньої освіти змінювати статус бюджетної установи на статус неприбуткової організації із збереженням податкових пільг і отримання фінансової автономії. (Протягом 2018—2019 років);

· 3) переходу до механізму призначення керівників школи за результатами відкритого конкурсу відповідно до вимог професійного стандарту педагогічної діяльності. (III квартал 2019 р.);

· 4) забезпечення функціонування механізму громадського нагляду за діяльністю закладу загальної середньої освіти (наглядова або піклувальна рада). (IV квартал 2018 року).

15. Зменшити бюрократичне навантаження на школу шляхом:

· 1) розроблення оновленої Типової інструкції з діловодства для загальної середньої освіти. (III квартал 2018 р.);

· 2) проведення експерименту з дебюрократизації освіти у Львівській, Харківській областях та м. Києві. (IV квартал 2018 р.);

· 3) спрощення системи документообігу, оптимізації звітності, запровадження електронних форм документів. (IV квартал 2018 р.);

· 4) створення системи освітньої статистики і аналітики. (IV квартал 2018 року).

16. Створити систему моніторингу якості середньої освіти, зокрема:

· 1) розробити та апробувати інструментарій моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (II квартал 2018 р.);

· 2) провести перший цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (II квартал 2018 р.);

· 3) розпочати проведення моніторингових досліджень якості базової середньої освіти. (Протягом 2020 року);

· 4) провести другий цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (Протягом 2022 року);

· 5) забезпечити проведення моніторингових досліджень якості профільної середньої освіти. (Протягом 2022 року);

· 6) провести третій цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (Протягом 2022 року).

17. Долучитися до міжнародних моніторингових досліджень якості освіти та забезпечити:

· 1) участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018. (II квартал 2018 р.);

· 2) підготовку національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. (IV квартал 2019 року).

18. Удосконалити систему незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової та профільної середньої освіти шляхом:

· 1) розроблення засобів професійної орієнтації базової та профільної школи. (III квартал 2018 р.);

· 2) розроблення процедур та інструментів для оцінювання і підтвердження результатів навчання учнів закладів загальної середньої освіти поза школою. (Протягом 2020 року);

· 3) створення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової середньої освіти. (Протягом 2023 року);

· 4) створення системи незалежного оцінювання випускників профільної середньої освіти. (Протягом 2026 року).

19. Підвищити соціальний статус вчителя, а саме:

· 1) сформувати політику та розробити механізм підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації. (IV квартал 2018 р.);

· 2) реалізувати політику та впровадити механізм підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації. (Протягом 2019—2020 років).

20. Забезпечити принцип свободи вибору в освіті, зокрема:

· 1) забезпечити доступ дітей з особливими освітніми потребами до освітніх послуг у закладах загальної середньої освіти всіх форм власності через механізм надання субвенцій з державного бюджету. (Постійно);

· 2) розробити та затвердити наказом МОН Концепцію розвитку приватної освіти в Україні. (IV квартал 2018 року).

21. Забезпечити прозорий розподіл публічних коштів шляхом:

· 1) удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції для рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах. (Протягом 2018 року);

· 2) переходу до механізму обов’язкового оприлюднення закладами загальної середньої освіти даних про всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел. (Грудень 2017 року).

22. Розробити національну електронну платформу “Нова українська школа”, зокрема:

· 1) розробити і забезпечити запуск експериментальної версії національної електронної платформи “Нова українська школа”. (III квартал 2018 р.);

· 2) розробити і розмістити на національній електронній платформі інноваційні навчальні матеріали для апробації: для початкової школи протягом 2018—2022 років; для базової школи протягом 2022—2027 років. (Протягом 2018—2027 років);

· 3) розробити та запровадити дистанційні курси для підвищення кваліфікації вчителів для початкової школи протягом II кварталу 2018 р.; для базової школи протягом III кварталу 2020 року. (Протягом 2018—2027 років);

· 4) розробити і розмістити на національній електронній платформі дистанційні курси для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. (Протягом 2018 року);

· 5) розробити і розмістити на національній електронній платформі дистанційні курси для 9, 10, 11 класів з української мови і літератури, історії та географії України, правознавства (у тому числі для учнів з особливими освітніми потребами та тих, які проживають на тимчасово окупованих територіях). (III квартал 2018 р.);

· 6) забезпечити перехід до повноцінного функціонування національної електронної платформи. (IV квартал 2018 р.);

· 7) розробити інноваційні навчальні матеріали для профільної школи та забезпечити наповнення ними національної електронної платформи. (Протягом 2019—2022 років);

· 8) розробити та забезпечити реалізацію дистанційних курсів для підвищення кваліфікації вчителів старшої профільної школи. (Протягом 2022 року).

23. Створити нове освітнє середовище шляхом:

· 1) розроблення методичних рекомендацій щодо організації освітнього середовища у шкільних приміщеннях. (II квартал 2018 р.);

· 2) розроблення стандартів щодо створення освітнього середовища для дітей з особливими потребами, подолання архітектурних бар’єрів. (Протягом 2018 року);

· 3) облаштування шкіл меблями, обладнанням і дидактичними матеріалами, необхідними для впровадження компетентнісного навчання. (Протягом 2018—2020 років)

Нова українська школа: 9 змін, які пропонує Міносвіти

У грудні 2016 року на засіданні Уряду продемонстровано розробку Міністерства освіти – концепцію «Нова українська школа». Йдеться про документ, в якому зафіксовано стратегію розвитку вітчизняної середньої освіти на термін до 2029 року. Концепція отримала підтримку з боку Національної Ради реформ, яка рекомендувала Верховній Раді якнайшвидше розглянути новий закон «Про освіту» у другому читанні. Детальніше про ключові положення документу далі.

1 пропозиція – Від навантаження учня інформацією до поінформованості

За словами міністра освіти та науки пані Гриневич, кероване нею відомство переймається насамперед переходом від застарілої форми навчання в загальноосвітній школі із «напиханням» дітей знаннями до більш прогресивної, що базується на компетентностях, тобто на обізнаності та поінформованості. Наголошено, що в процесі шкільного навчання мають враховуватись особисті здібності та нахили дитини. Планується налагодити співпрацю школи з позашкільними освітніми закладами.

2 пропозиція – Партнерство с батьками

Батьки школярів отримають допомогу з боку вчителів у здобутті знань про дитячий розвиток. Концепція базується на педагогіці партнерства. Учень, його батьки та вчителі стають учасниками навчального процесу, наділеними рівними правами. Вчителю надається можливість на власний розсуд обирати засоби, стратегії та методи, з використанням яких відбуватиметься навчальний процес. Він зможе керуватись будь-якими підручниками та розробляти навчальні програми власноруч. Зміниться набір освітніх методів, серед яких велику питому вагу будуть мати соціальні, ігрові, а також проведення експериментів, дослідів та завдання для груп учнів.

3 пропозиція – Нові принципи підготовки і стимулювання вчителів

Педагоги отримають можливість обирати, в якій організації вони бажають підвищувати свою кваліфікацію. Невід’ємна частина концепції нової школи – новий вчитель. Він не буде змушений звертатись виключно в інститут післядипломної освіти, а зможе отримати знання на тренінгах з інклюзивної освіти або освоїти актуальні навчальні методики. До початку навчального року 2018—2019 років Міносвіти планує перепідготувати у відповідності з сучасними вимогами 25 тисяч шкільних педагогів з усіх регіонів країни.

Однак деякі експерти зауважують, що отримавши с прийняттям нового закону «Про освіту» право обирати установу для підвищення кваліфікації, вчителі не матимуть можливості його реалізувати через відсутність надавачів таких послуг. На сьогодні немає організацій, які могли б забезпечити навчання вчителів. Крім того, не врегульоване питання про фінансування їх діяльності та акредитацію. Крім того, викликає сумніви готовність педагогів, що на сьогодні працюють у школах, до партнерських відносин з громадськістю, учнями та їхніми батьками. Тривалий час якісний склад вчителів був і залишається не найкращим через багато різних факторів, в тому числі, низьку якість освіти, непрестижність педагогічного фаху, мізерну зарплатню та низький соціальний статус. Одна з найбільших проблем вітчизняних вчителів полягає у їхній вузькій спрямованості. Навіть мінімальна перекваліфікація дається їм надзвичайно важко. В умовах використання сучасних методів навчання повинні встановлюватись міжпредметні зв’язки.

4 пропозиція – 12-річне шкільне навчання

Пропонується запровадити трирівневу систему освіти: з 1 по 4 – початкові класи, з 5 по 9 – базова школа та з 10 по 12 – профільна, що передбачає навчання в закладах профосвіти або ліцеях. Обґрунтування подовження терміну навчання полягає в тому, що в усіх європейських навчальних закладах повна середня освіта здобувається мінімум 12-14 років. Такий період вважається достатнім для засвоєння дитиною необхідних знань та визначення напрямку подальшого професійного розвитку.

Однак в Міністерстві освіти запровадження профільної школи вважають неможливим без попереднього створення мережі відповідних навчальних закладів та винайдення коштів на 12-річне навчання.

5 пропозиція – Незалежність школи

Школам буде надана можливість самостійно складати навчальні плани з предметів та формувати освітні програми. Керівник школи зможе перебувати на посаді не більше двох термінів по 5 років. Обиратись він буде на конкурсних засадах.

6 пропозиція – Рівний доступ до фінансування

Реформа освіти передбачає, що всі навчальні заклади, незалежно від форми власності, будуть рівноправні у питаннях отримання бюджетного фінансування. Воно буде повністю прозорим. Інформація про надходження коштів з усіх джерел підлягатиме оприлюдненню.

7 пропозиція – Адресність фінансування

Планується запровадити фінансування за принципом «гроші ходять за дитиною» задля забезпечення дітям з особливими потребами можливості навчатись разом з іншими дітьми у школах, що спеціально до цього пристосовані. Будуть створені інклюзивні класи, завдяки яким діти не будуть змушені жити в інтернатах, а зможуть залишатися у сім’ях. В планах Міністерств освіти та соціальної політики обчислення суми, яка знадобиться для кожної такої дитини. Однак експерти не вбачають чіткості у згаданій стратегії. Не зовсім зрозуміло, як вона буде реалізована, та яким чином це вплине на підвищення якості освіти та покращення доступу до неї.

8 пропозиція – Розвиток інклюзивної освіти

Дітям з особливими потребами буде надана можливість навчатись разом з іншими однолітками. При цьому будуть використовуватись індивідуальні програми їхнього розвитку с психолого-педагогічною та корекційно-реабілітаційною складовими.

Низку відповідних пілотних проектів вже запроваджено у Запорізькій області Міністерством освіти спільно з дружиною Президента, яка повідомила, що на сьогодні лише у 7 відсотках вітчизняних шкіл запроваджено інклюзивну освіту. Під час проведення експерименту у Запорізькій області у 15 разів більше дітей з особливими потребами потрапили до загальноосвітніх шкіл, де навчаються з однолітками.

За інформацією, наданою міністром освіти, в поточному році вперше в кожній області України було отримано субвенцію на інклюзивну освіту. У відповідних класах в півтора рази збільшилась кількість учнів. Однак обсяг заходів, яких ще необхідно вжити, значний. Слід, зокрема, вирішити проблеми архітектурного характеру, оскільки не у всіх школах є можливість безперешкодного пересування дітей на візках.

9 пропозиція – Зменшення кількості інтернатів

Реалізація концепції нової вітчизняної школи призведе до поступової ліквідації інтернатних закладів. На сьогодні їх нараховується 751. Понад 100 тисяч дітей з особливими потребами навчаються в інтернатах. Витрати на утримання цих закладів лише минулого року склали біля 7 млрд. гривень, з яких тільки 1 млрд. був витрачений на дітей. Таким чином, на утримання кожного учня с особливими потребами припадало по 27 гривень на добу. Створення інклюзивних класів дасть можливість таким дітям залишатись в сім'ї, а не перебувати в інтернаті. Заплановано щорічний 30-відсотковий ріст кількості дітей, що навчатимуться в інклюзії.

З 2018 року учні, які сядуть за шкільні парти, вчитимуться за концепцією

«Нової української школи».

Упровадження Нової української школи розпочнеться з набору до першого класу в 2018 році. Діти, які у 2018 році вперше сядуть за парти, закінчать школу в 2030 році. Старт нової початкової школи в 2018 році – це перший етап реформи.

Затверджена концепція передбачає перезавантаження української шкільної освіти, що включає у себе 12-річне навчання, отримання профільних знань у старших класах, інклюзивну освіту, здобуття компотентностей (уміння шукати, адаптуватися, співпрацювати тощо, — авт.ред.), а не тільки знань та чимало іншого.

Навіщо зміни?

Над проектом «Нової школи» почали працювати три роки тому. Кабмін же ухвалив його тільки усередині грудня 2016. Концепція «Нової української школи» — це свого роду програма нововведень до середньої освіти у державі, яка має за мету змінити підхід вчителів до навчання учнів, а з самих дітей зробити не стільки «знаючих», скільки «думаючих» громадян.

Програма змін розрахована на добрі півтора десятка років. Так, школа, за задумом розробників концепції, має не стільки нашпиговувати учнів знаннями, скільки вчити їх ними користуватися, критично мислити.

Що ж зміниться?

Вийшло, що до точки кипіння дійшли усі: учні, батьки, експерти у сфері освіти і науки, представники влади. Відтак, об’єднавши зусилля, вони створили концепцію «Нової української школи».

1. Застосовувати методи викладання, засновані на співпраці

Міністерство наголошує на тому, що учнів залучатимуть до різного роду ігор, реалізації дослідницьких і соціальних проектів, групових занять тощо. Задля цього навіть хочуть облаштувати мобільні робочі місця.

2. Оцінки — як рекомендація, а не як батіг

Нова школа передбачає, що оцінки учнів слугуватимуть радше як інструмент аналізу здібностей учня, вони носитимуть рекомендаційний характер.

3. Вивчення індивідуальних навичок

У Новій школі будуть вимірювати індивідуальні схильності та здібності кожної дитини для цілеспрямованого розвитку і профорієнтації. Як значиться у тексті концепції, для цього потрібно буде співпрацювати з позашкільними закладами освіти.

4. «Так» — інклюзивній освіті

У Новій школі, як декларує документ, буде заохочуватися інклюзивна освіта. Для учнів з особливими потребами створять умови для навчання спільно з однолітками. Для таких дітей буде запроваджено індивідуальні програми розвитку, включаючи корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід.

5. Довгі 12 років

Навчання у школі матиме 3 рівні: початкова освіта — з 1 по 4 клас, базова середня — 5-9 клас та профільна середня школа, яка передбачає навчання в ліцеї або закладах професійної освіти — 10-12 клас.

Перші кроки НУШ

Вже перші кроки НУШ в Лохвицькій гімназії свідчать, що навчання у 1 класі стало цікавим та успішним. Кожний день розпочинається ранковою зустріччю, під час якої діти діляться один з одним своїми враженнями та настроєм, ближче знайомляться, вчаться спілкуватися, спільно планують свій день, обирають помічника вчителя на день. Під час ранкової зустрічі першокласники вивчають назви місяців та днів тижня, спільно розробляють правила класу, емоційно налаштовуються на навчальний процес, і не тільки… Змінилася роль учителя та методи викладання. Роль вчителя - фасілітатор, який не нав’язує своє, а дає право вибору дітям, допомагає формувати спільноту класу, яка сприяє розвитку позитивної самооцінки школяра і життєвих компетентностей.

До організації освітнього середовище кожен вчитель підійшов творчо, але все організоване таким чином, щоб дитина почувала себе у класі затишно й безпечно. Кожен куточок класу розповідає про дітей, які там навчаються, про їхні захоплення та досягнення. Це і «Творча майстерня», де розташовані перші роботи учнів, і «Наші проекти», і «Сад іменників», і «Класна сім’я». Така увага до дитячої праці та творчості підвищує самооцінку і формує гідність дитини.